Кайзер Сингулярності

Вражаюча праця. Усі ці композиції зі звуків, картинок та відео - ідеальні. Гармонія шумів, зернистість тексту. Краса в усіх аспектах - персонажі, короткі фрази, малюнки, оверлеї тощо. Неймовірна робота зі звуками - сама мріяла щось подібне реалізувати, але ще ментально недозріла. Таке рідко зустрінеш у візуальних новелах. Оцей чат із озвучкою це взагалі такий поток свідоости.. та ви шо. Музика неймовірна, та ще й одеська. Ну оце у вас потужна естетична концепція, що я й слова до купи не зліплю.

Розуміння між персонажами, оці маленькі ніжні детальки, оці маленькі дрібненьькі речі, ну шо тут сказати, а? Ну от оце поєднання щирості та штучності, ніжносі та грубості, вразливості і недоторканості.

Щиро вам дякую за таке оце воно.

Based? Lainpilled? Cyber-core? I am literally in severe state of dissociation

Я довго відкладала вашу новелу. З багатьох причин. Перша, це залишити її на десерт, як післясмак усього джему. Друга - я щиро лякалася з того, що нічого не зрозумію і не зможу хоч якось висловити свої думки. Так от, всі очікування були виправдані, окрім, надмірної складності. Текст зрозумілий, красивий, наповнений. Навіть коли він не говорить щось тобі напряму, ти відчуваєш закладений у ньому сенс на рівні почуттів. Я не вважаю, що вам потрібно бути простіше чи якось окремо щось розжовувати. У тому ваш шарм. Ти читаєш і вимушений думати (о ні, багато хто цього не любить! Але ж ви й не для них це писали).

Персонажі розкриті й зроблено це витончено. З К. я ловила таку життєву жизу продовж всього проходження, що було лячно. Хоча я той самий гуманітарій, ахаха. Але в цілому я дуже пройнялася думками хлопців, бо переживала щось подібне у їхньому віці. Та й зараз доросле життя справді висмоктує з мене все, перетворюючи на пусту оболонку. Просто стається те, чого я боюся найсильніше. І чорт, ваша новела реально надихає відкинути весь цей реальний світ і створити свій власний. Я сподіваюся, що ви розумієте цей шалений потік думок, як я зрозуміла й вас (або думаю, що зрозуміла, не виключено). Сила вашої новели у тому, що її можна трактувати дуже багатьома способами та кожен читач може побачити у ній щось своє...

Тепер спробую заспокоїти свій захват і розповісти про свої враження більш схематично)

1. Візуальний стиль. Тут я не можу виокремити графіку від фото, бо воно настільки ідеально поєдналося, що мій мозок часом переставав розуміти де що. Точніше помічати. У вас вийшов неймовірно влучний візуальний симбіоз. Я на якомусь моменті дійсно не відразу розуміла, що переді мною, фото чи графіка. Також, не можу не відмітити яку величезну роботу проробила команда задля досягнення цього ефекту. Те, скільки елементів було відмальовано, або всі ці фото та анімація... у мене не вистачає слів, щоб висловити весь той захват. Реально дякую вам за такий естетично кайфовий досвід, бо мої очі були закохані впродовж усього проходження.

2. Реалізація. Певно, сюди вкажу хореографію текстових боксів про які всі говорять. Це було шикарно! Це було динамічно, це було красиво й абсолютно зрозуміло. Все І-Д-Е-А-Л-Ь-Н-О. Якщо вам скажуть інше - нікого не слухайте, це ваша крута фішка і вона неймовірна. Те саме стосується і розміщення аватарів персонажів, і всіх відмальованих та сфотографованих деталей. А ще гра з кольором! Я прям по особливому відчувала кожен фрагмент тексту, коли фон, чи персонажі, або будь-що на екрані отримувало колір. Це така магія, реально. Тому уклін всім хто приклав до цього руку, тому що це неймовірно пропрацьована і продумана частина новели, на рівні з продуманим сюжетом. Я вже й уявити це все інакше не можу.

3. Музика. Що я можу сказати, окрім того, що мої слухові рецептори були заповнені блаженством? Треки задають необхідний настрій, атмосферу, це все допомагає з головою пірнути в історію та події. Також, варто зазначити роботу зі звуками, це неймовірно круто. Просто, ваша новела пропрацьована ідеально по всім параметрам. Тому, що є шикарний текст і повне його втілення на всіх можливих гранях відчуттів. Йой, як же я недолуго це все пишу, ахаха (вибачте). Але я хочу сказати, що музика та візуал настільки всебічно підкріплюють текстовий досвід, що ти як гравець відчуваєш повне занурення у сюжет. 

4. Текст. Сценарист прям змусив мене закохатися у свої метафори, у динаміку подій, у персонажів, у свою творчість. Справді. Текст - це певно те, що вразило мене сильніше за все, тому що саме він задавав усьому темп та сенс. Хоч я й ніколи не була хакером, не була хлопцем, не мала в принципі хоч якогось подібного досвіду  персонажів, але я ловила люту жизу з усього описаного. Також, я ловила флешбеки. Ностальгію. По часові коли читала фантастів, по часові коли думала як головні герої. Це було схоже на подорож у часі. І подорож була комфортною, тому що автор попіклувався, щоб мене оточував красивий, метафоричний, заворожуючий текст, який хочеться розшифровувати та проникати набагато глибше, аніж видно, на перший погляд. Я точно перечитаю вашу роботу, тому що вона того варта і вона того потребує. Цього потребую я.

Що ж, я не передала й половини своїх вражень, але це неможливо зробити за такий короткий час, говорячи про таку глобальну роботу, як ваша. Сподіваюся, що моїх слів було достатньо, щоб надихнути вас продовжувати й надалі творити та витворяти, бо, чорт забирай, у вас це виходить неймовірно талановито. Я з впевненістю передаю нагороду за найкращу новелу джему вам, бо це було неймовірно. 

Друга година ночі. Закінчила читати "Кайзер Сингулярності". Підпалила цигарку. Що я можу сказати? Потужно. Точно знаю, що читатиму вдруге (а може і втретє), хочеться вловити більше сенсів та відтінків історії. Але вже після першого прочитання у мене найкращі враження. Дуже стильна новела з безліччю відсилань до реального та вигаданих світів (пропищала на моменті обговорення кінця світу в мережі). Мені також дуже сподобалися технічні рішення: блоки тексту і вставки з відео, кольори портретів, що змінюються. І стилістика фонів якраз як у старих касетних фільмах. І цей стиль малюнку персонажів... І ця музика! Ух. Текст також класний. Мені якраз дуже сподобалися ваші метафори та ігри зі словами (я це люблю). Поки що здається, що інтерпретувала деякі речі так, як мені самій захотілося. Щоб це перевірити, перечитуватиму новелу трохи пізніше. Цікаво розплутати цей невеличкий клубок думок самостійно. Така захоплююча маленька гра розуму. Гаразд, я могла б ще довго писати, як мені сподобалося і як я захоплена, але настав час закінчувати цей відгук. Але знайте, що ви створили маленький шедевр (на мій смак та погляд). Була б дуже рада побачити ще щось у вашому виконанні!

Якщо хтось запитає в мене, що таке сексі, то я увімкну цій людині вашу гру. 

Гарні метафори, чудова гра взагалі. У всьому. Розкішне рішення з вікнами, дуже пасує обраній темі. Візуальний стиль та музика - суперсексі. Гг - взагалі якийсь учасник гурту Баухаус. 

Ця гра має бути перекладена на англійську, але англомовні люди не зрозуміють її. Я під час читання думала: "невже і вони..? невже вони теж?" Ви розумієте, що я маю на увазі. У вас вийшло вкрай обережно й витончено, але дуже наполегливо) 

Поки що в думках каша, але я вирішу, потрібно розкладати їх по полицях чи ні.

А от про гуманітаріїв не згодна. Багато з них не цураються називати себе бидлом) принаймні не меншим бидлом, ніж вважають інших.

Я закохалась у Кайзер сингулярності. Дякую за увагу, на розгорнутіший коментар ця психіка поки не здатна. 

Це вау. Ну от... вау. Обожнюю. Оформлення, персонажів, музику, текст, ох ця квантова невизначеність, обожнюю. Це той тип історій, які я читаю рідко, але завжди люблю і ніколи не змогла б написати. Чесно, не очікувала, що аж настільки захоплюсь, але воно вражає.